Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл. — К.: AT «Август», 2001. — 422 с.
Глава6. Міжнародні

умови

поставок

Одним з напрямків відносин покупця та продавця в разі транспортування товару, що надходить на виконання зовнішньоекономічної угоди, є регулювання торгівлі міжнародними правилами, що склалися на підставі міжнародної торговельної практики та звичаїв. Міжнародна торговельна палата провела копітку роботу з узагальнення умов поставки товару та, починаючи з 1923 року, пропонує їх базисні умови. Нині у зовнішньоторговельних відносинах контрагенти угоди керуються Правилами інтерпретації комерційних термінів за редакцією 1990 року — скорочена назва «Інкотермс-90» (існували версії Правил, видані Міжнародною торговельною палатою у 1936, 1953, 1967, 1976 та 1980 роках [41]).

Розглядаючи та застосовуючи у зовнішній торгівлі Правила інтерпретації слід ураховувати, що коли конкретні умови поставки товару дещо відрізняються від зазначених у «Інкотермс-90», зверхність мають умови, визначені контрактом.

Ще однією особливістю є невизначеність переходу права власності на товар. Тому цей аспект зовнішнього-

148

С. Терещенко Основи митного законодавства України

рговельної угоди має бути окреслений контрагентами окремо.

Кожною з тринадцяти умов поставки товару, що існують нині, визначаються обов'язки продавця та покупця з доставки товару та момент переходу ризику випадкової втрати або пошкодження товару від продавця до покупця. Ці умови визначаються терміном «вільно» (франко), який свідчить, що покупця звільнено від ризику та будь-яких витрат з доставки товару до місця, яке означене словом «франко».

Для зручності в користуванні усі терміни, що визначають умови поставки, поділяються на чотири групи: Е, F, СтаВ.

До групи Е входить термін EXW — «з підприємства» (...назва пункту). Згідно з цією умовою продавець звільняється від ризику випадкової втрати або пошкодження товару в момент, коли товар надано у розпорядження покупця на складі продавця у визначений контрактом час. Доставка і навантаження товару здійснюються за рахунок покупця.

У разі невизначеності в контракті, покупець не має зобов'язань щодо митного оформлення товару.

До групи F входять три терміни: FCA — «франко-переві-зник» (...назва пункту), FAS — «вільно вздовж борту судна» (...назва порту відвантаження) та FOB — вільно на борту (...назва порту відвантаження).

Умови, що позначаються цими термінами, об'єднує те, що продавець виконує свої обов'язки після передачі товару перевізникові в зазначеному місці. Перевізником може виступати експедиторське підприємство (див. розділ 5.5.1), яке не здійснюватиме перевезення, але забезпечить доставку товару покупцеві.

Наявність у контракті терміну FCA означає, що ризик втрати або пошкодження товару переходить від продавця до покупця у зазначеному місці. Крім того, продавець зобов'язаний за свій рахунок провести митне оформлення експорту товару та передати його перевізнику, визначеному покупцем, у зазначеному місці.

Термін FAS означає, що ризик втрати або пошкодження товару переходить від продавця до покупця з моменту розміщення товару вздовж борту судна у зазначеному покупцем порту навантаження. У цьому разі продавець має не-

150

Гл. в Міжнародні умови поставок

гайно повідомити покупця про виконання своїх обов'язків.

Покупець за свої кошти здійснює митне оформлення експорту партії товару, навантаження, а також сплачує всі витрати, пов'язані з розміщенням товару на борту судна.

Якщо контрактом обумовлене виконання інших обов'язків, наприклад, продавець зобов'язаний здійснити митне оформлення експорту та/або здійснити вивантаження товару» У цьому разі, покупець мусить відшкодувати продавцеві його витрати.

Застосування терміну FOB означає, що продавець на виконання умов поставки має здійснити за свої кошти навантаження експортної партії товару на борт судна, зафрахтованого покупцем, та митне оформлення експорту. Ризик пошкодження або втрати товару переходить до покупця після навантаження товару на борт судна у визначеному порту.

Покупець у разі виконання даних умов поставки зобов'язаний здійснити фрахт судна та повідомити продавцеві місце, час, умови навантаження та назву судна.

До групи С входять чотири терміни: CFR — «вартість та фрахт» (...у порту призначення), CIF — «вартість страхування та фрахт» (... у порту призначення), СРТ— «перевезення оплачене до» (...назва пункту призначення) та СІР — перевезення та страхування оплачеш до (...назва пункту призначення).

Дані терміни об'єднує те, що продавець зобов'язаний самостійно укласти договір перевезення, за його рахунок товар перевозиться до зазначеного у контракті місця, де буде прийнятий покупцем. Про відвантаження та можливий термін прибуття товару до місця призначення, додаткові реквізити, необхідні для приймання товару, продавець повідомляє покупця.

Термін CFR, узгоджений покупцем та продавцем у контракті, означає, що ризик втрати або пошкодження товару переходить до покупця після поставки товару на борт судна, та до ціни, яка підлягає сплаті покупцем, входить вартість експортованої партії товару та витрати на фрахт судна.

Продавець, на виконання цих умов поставки, фрахтує судно, сплачує його вартість до узгодженого у контракті порту призначення. За власний рахунок здійснює навантаження партії товару на зафрахтоване судно та митне оформлення експорту.

151

С. Терещенко Основи митного законодавства України

Термін CIF означає, що ризик втрати або пошкодження товару переходить від продавця до покупця у момент переходу товару через поручні судна в порту навантаження. По-.купець відшкодовує продавцеві, крім вартості товару, вартість фрахту та страхування.

Продавець зобов'язаний, за таких умов поставки, здійснити митне оформлення експорту товару, страхування товару від транспортних ризиків, оплату фрахту судна від одного визначеного порту до іншого.

Покупець здійснює за свої кошти розвантаження това-РУ-

Термін СРТ означає, що передача ризику недоставлення товару або його пошкодження переходить до покупця з моменту передачі товару перевізникові у термін, передбачений зовнішньоторговельним контрактом.

Продавець, на виконання цих умов поставки товару, зобов'язаний за свої кошти укласти договір перевезення до визначеного в контракті пункту призначення, передати товар перевізникові та отримати від нього вантажну розписку, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення. Крім цього продавець зобов'язаний здійснити митне оформлення експортної товарної партії.

Покупець має визначити пункт призначення та нести ризики при транспортуванні.

Термін СІР, на відміну від попереднього терміну, додатково зобов'язує продавця провести страхування товару за свої кошти, на що у зовнішньоторговельному контракті має бути зроблено відповідні посилання. Перехід ризику до покупця здійснюється з моменту передачі товару перевізникові.

Зобов'язання продавця полягають у забезпеченні перевезення товару до визначеного контрактом пункту призначення за його кошти, страхуванні товару та оформленні страхового полісу на ім'я покупця. Продавець також зобов'язаний здійснити митне оформлення експортної партії товару-

Покупець зобов'язаний своєчасно визначити пункт призначення та нести ризики втрати або пошкодження товару під час транспортування.

До групи D входять п'ять термінів: DAF — «доставка до кордону» (... із зазначенням пункту призначення), DES —

152

Гл. в Міжнародні умови поставок

«доставка з судна» (... із зазначенням порту призначення), DEQ — «доставлено на пристань» (...у зазначеному порту призначення), DDU — «доставлено без сплати мита» (... у зазначеному пункті призначення), DDP — «доставлено зі сплатою мита» (... у зазначеному пункті призначення).

Спільне, що поєднує умови групи D, полягає у зобов'язанні продавця доставити товар до обумовленого зовнішньоекономічним контрактом пункту призначення і нести усі ризики та витрати, пов'язані з його доставлениям.

Слід зазначити, що умови поставки DAF, DES, DDU зобов'язують продавця тільки доставити товар у країну імпорту, а умови DEQ та DDP, у разі відсутності в контракті застережень щодо застосування цих термінів, зобов'язують продавця здійснити також митне оформлення товару в країні імпорту і за свої кошти отримати необхідний пакет дозвільних документів.

Термін DAF зобов'язує продавця доставити товар, оформлений у митному відношенні для експорту, у визначений контрактом пункт на кордоні. Ризик втрати або пошкодження товару переходить від продавця до покупця в момент передачі товару у визначеному пункті на кордоні.

Продавець, на виконання цих умов, зобов'язаний здійснити митне оформлення експорту товару та забезпечити його транспортування до визначеного пункту на кордоні.

Покупець зобов'язаний прийняти товар у визначеному контрактом пункті на кордоні та нести відповідальність за його подальше транспортування. Митне оформлення у країні призначення імпортер-покупець здійснює за свій рахунок.

Термін DES зобов'язує покупця доставити товар у розпорядження покупця у визначений зовнішньоекономічним контрактом порт призначення і нести усі витрати та ризики, пов'язані з його доставкою. У розпорядження покупця товар переходить на борту судна, який здійснював його перевезення. Крім цього продавець зобов'язаний сповістити покупця про можливу дату прибуття товару до порту призначення та передати йому відповідні документи.

Термін DEQ зобов'язує продавця, на виконання вимог зовнішньоекономічного контракту, забезпечити передачу товару покупцеві на пристані, у визначений термін, у визначеному порту, а покупець сплачує усі витрати за товар

153

С. Терещенко Основи митного законодавства України

та бере на себе відповідальність за нього з моменту, коли товар перейшов у його розпорядження.

Продавець зобов'язаний за свій рахунок здійснити транспортування вантажу до пристані у порту призначення, включаючи оплату фрахту та вивантаження у порту призначення, а крім того, якщо інше не обумовлене контрактом, здійснити митне оформлення товару в країні імпорту. Покупець може отримати товар в країні призначення після того, як продавець здійснить митне оформлення та отримає необхідний пакет дозвільних документів.

Термін DDU зобов'язує продавця надати товар покупцеві в країні імпорту у визначеному зовнішньоекономічним контрактом місці. Усі ризики та витрати з доставления товару несе продавець. Митне оформлення в країні імпорту здійснює покупець. Він же сплачує необхідні платежі та отримує дозвільні документи країни імпорту.

Термін DOP зобов'язує продавця надати товар покупцеві в країні імпорту у визначеному зовнішньоекономічним контрактом місці та здійснити його митне оформлення в країні імпорту. Продавець несе усі витрати з доставления товару, а також сплачує усі платежі, пов'язані з митним оформленням та отриманням пакету дозвільних документів у країні імпорту.

Ризик втрати товару або його пошкодження на усьому шляху транспортування та під час митного оформлення в країні "імпорту покладається на продавця.

На підставі розглянутого, в таблиці 6.1 представлено витрати продавця та покупця в залежності від узгоджених умов поставки товару.

Таблиця 6.1 Розподіл основних витрат згідно з Правилами «Інкотермс-90»

Назва групи Назва терміну Витрати на митне оформлення Витрати на отримання дозволів Витрати на транспортування Витрати на страхування

експорт імпорт експорт імпорт

1 2 3 4 5 в 7 8 Е EXW По По По По По По F FCA

FAS FOB Пр По Пр По По По Пр По Пр По По По По По По По По По Гл. 6 Міжнародні умови поставок

Назва групи Назва терміну Витрати на митне оформлення Витрати на отримання дозволів Витрати на транспортування Витрати на страхування

експорт імпорт експорт імпорт

1 2 3 4 5 6 7 8 с CFR CIF СРТ СІР Пр Пр Пр Пр По По По По Пр Пр Пр Пр По По По По Пр Пр Пр Пр По Пр* По Пр* D DAF DES DEQ DDU DDP Пр

?

Пр Пр По По Пр По Пр Пр Пр Пр Пр Пр По По Пр По Пр По/Пр Пр Пр Пр Пр По/Пр По По По По Позначки: По — витрати за рахунок покупця; Пр — витрати за рахунок продавця; По/Пр — витрати за рахунок продавця чи покупця в залежності від умов контракту; Пр* — витрати за рахунок продавця, що обумовлюється контрактом.

Витрати на митне оформлення експорту товару покладаються на продавця, за винятком умов EXW та FAS, коли покупець здійснює митне оформлення за свій рахунок. У разі імпорту, за винятком надходження товару на умовах DEQ та DDP, витрати, пов'язані з митним оформленням сплачує покупець (колонки 3 та 4, табл. 6.1).

Система нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності передбачає в разі експорту чи імпорту отримання державних дозвільних документів. Витрати на отримання дозволів на експорт товару за будь-яких умов поставки здійснюються за рахунок продавця, за винятком умов EXW та FAS, коли ці витрати покладаються на покупця (колонка 5, табл. 6.1). Отримання дозволів на імпорт здійснюється за рахунок покупця, за винятком застосування умов DEQ та DDP, коли продавець зобов'язаний забезпечити відшкодування витрат на отримання дозвільних документів на той чи інший товар (колонка 6, табл. 6.1).

Витрати на доставку товару від продавця до покупця в залежності від обраних умов поставки представлено в колонці 7 таблиці 6.1. У разі обрання умов групи Е або F, витрати на транспортування здійснює покупець. Якщо ж обрано умови поставки групи С чи D — продавець, за винятком умови DAF, коли контрагентам у контракті слід заз-

154

155

С. Терещенко Основи мутного законодавства України

начити місце на кордоні, стосовно якого буде здійснено розподіл витрат на транспортування.

У колонці 8 таблиці показано, на кого з контрагентів угоди, в залежності від умов поставки, лягає відповідальність за витрати на проведення страхування ризику пошкодження або втрати товару при транспортуванні його до місця призначення. За винятком умов CIF, СІР, DAF за проведення страхування відповідає покупець. Застосування умов CIF та СІР передбачає, що покупець несе відповідальність за втрату або пошкодження товару, а продавець зобов'язаний здійснити процедуру страхування.

Контрактними зобов'язаннями може бути узгоджено, що страхування, за домовленістю сторін угоди, здійснюватиме продавець або покупець, що в свою чергу передбачає застосування умов DAF.

Розглянуті умови поставки згідно з міжнародними Правилами «Інкотермс-90» визначають обов'язки продавця та покупця, межу розподілу витрат та ризиків доставки товарів, а також відповідальність сторін за виконання умов зовнішньоторговельного контракту. Не прив'язуючись до конкретного терміну умов поставки, слід зауважити, що правила визначають:

момент виконання продавцем своїх обов'язків щодо доставки товару;

відповідального за митне оформлення товару для екс порту fa імпорту;

розподіл витрат між продавцем та покупцем за здійс нення процедур випуску товару у вільний обіг;

відповідального за ризики загибелі або пошкодження товару на шляху його просування від продавця до покупця;

одну з сторін контракту, відповідальну за організацію перевезення;

необхідний пакет документів, що надходитиме до по купця разом з товаром;

необхідну упаковку для товару, а також її маркуван ня;

• інші умови зовнішньоторговельного контракту, що внесені до нього контрагентами угоди.

Зазначення у контракті умов поставки товару згідно з Правилами «Інкотермс-90" передбачає, що в разі застосування різних видів транспорту, слід керуватись тим, що умо-

156

Гл. 6 Міжнародні умови поставок

ви FSA використовуються при перевезенні товару залізничним та повітряним транспортом. Якщо ж товар перевозиться морськими та річковими судами, використовуються умови FAS, FOB, CFR, CIF, DBS, DEQ. Крім того, незалежно від виду транспорту, при укладенні зовнішньоторговельного контракту можуть використовуватись умови EXW, FSA, СРТ, СІР, DAF, DDU, DDP.

Пов'язуючи вимоги Правил «Інкотермс-90» з викладеним у розділі 3.2. «Митна вартість»,слід звернути увагу на суттєвий вплив умов поставки на процедуру визначення митної вартості. При цьому кожне національне законодавство визначає ступінь впливу сум витрат згідно з умовами поставки.

Варто зауважити, що у разі, коли контрагенти зазначили в тексті контракту умови, які суттєво відрізняються від викладених у Правилах, зверхність мають умови, зазначені сторонами в тексті контракту.

Зовнішньоторговельна статистика базується на двох основних умовах поставки — FOB та CIF. При цьому облік експортованих товарів здійснюється за цінами FOB або франко-кордон країни експорту. Водночас, ціна імпортованого товару визначається за цінами CIF або франко-кордон країни імпортера.

Висновки.

I. Міжнародні торговельні звичаї та торговельна практи ка знайшли своє закріплення у Правилах інтерпретації комерційних термінів за редакцією 1990 року («Інкотермс- 90»), що визначають узагальнену класифікацію базисних умов поставки товару від продавця до покупця.

II. Правила «Інкотермс-90» визначають обов'язки конт рагентів зовнішньоторговельної угоди та розподіляють ви трати та ризики при доставці товару, а також відповідаль ність сторін угоди за виконання торговельного контракту. Конкретизується момент виконання продавцем своїх обов'язків, визначається відповідальність сторін контракту за здійснення процедур митного оформлення, розподіляєть ся відповідальність за ризики загибелі або пошкодження товару на шляху просування його до покупця.

157

С. Терещенко Основи митного законодавства України

ПІ. Правила «Інкотермс-90» мають рекомендаційний характер, тому коли сторони торговельного контракту визначили для себе умови поставки товару не зазначені Правилами, зверхність мають умови, внесені контрагентами у текст контракту.

< пред след >
вернуться к содержанию
вернуться к списку источников

перейти на главную страницу