Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл. — К.: AT «Август», 2001. — 422 с.
5.3. Угоди зустрічної торгівлі
Зустрічна торгівля як термін, що характеризує зовнішньоекономічну угоду, узагальнює різні види двох експортних угод: перша — з країни експортера, друга — з країни імпортера.

Дво- та багатосторонні угоди щодо товарообмінних операцій, економічного співробітництва на компенсаційній основі забезпечують регулювання зустрічної торгівлі за видами та обсягами товарів, вартісними показниками, порядком проведення розрахунків та взаємозаліку товарообігу, який здійснюється на виконання міжурядових угод. Особливість угод зустрічної торгівлі полягає, незалежно від конкретної форми реалізації, у взаємопов'язаності експортної закупівлі товарів з імпортом при виконанні головного принципу — компенсації, що передбачає вартісний або кількісний баланс зустрічного товарного руху між різними країнами.

Підходи до класифікації угод зустрічної торгівлі, у зв'язку з відсутністю загальноприйнятих міжнародних правил, у кожного з авторів,що наводять поділ угод, різні [18,29,31,32].

5.3.1. Класифікація угод зустрічної торгівлі за пропозиціями експертів ООН

Один з підходів до класифікації угод зустрічної торгівлі викладено у [29] та відображено на малюнку 5.2. За основу класифікації узято підхід експертів ООН, які виділяють три основні види таких угод: товарообмінні (бартерні) на безвалютній основі, торговельні компенсаційні та промислові компенсаційні угоди.

Товарообмінні та компенсаційні угоди на безвалютній основі передбачають розрахунки за товар не у грошовій, а у товарній формі, коли продаж одного товару взаємопов'язаний з купівлею іншого товару та не передбачає

122

Гл. В Зовнішньоторговельні угоди

взаємних грошових розрахунків. Згідно з класифікацією мал.5.2, у залежності від характеру та терміну дії, угоди поділяються на угоди з одноразовою поставкою та з тривалим терміном поставок.

До угод я одноразовою поставкою належать бартерні угоди, що передбачають обмін узгодженої кількості одного товару на інший, та безпосередні компенсаційні угоди, якими передбачається взаємна поставка товарів однакової вартості без грошових розрахунків та взаємоузгодження цінових показників товарів, що стали предметом угоди.

Товарообмінні угоди з довгостроковим виконанням укладаються на безвалютній основі шляхом підписання глобальних угод, на підставі яких укладаються окремі угоди. Глобальні угоди дозволяють експортерам мати постійний збут своєї продукції, визначати товарні групи продукції зустрічних поставок та узгоджувати фізичні або вартісні показники товарообміну. Глобальні угоди є базовими. Вони передбачають укладення однієї угоди з одним контрагентом у країні імпорту з обов'язковим банківським механізмом проведення вартісного взаємозаліку поставлених товарів.

Угоди товарообміну на основі листів-зобов'язань передбачають обмін товарами, кількість та вартість яких викладено у відповідних зобов'язаннях контрагентів, що визначають загальний обсяг взаємних поставок. Водночас, протоколами про товарообмін узгоджують збалансованість взаємних поставок, проведених за певний відрізок часу.

Таким чином, у наведеній класифікації товарообмінні та компенсаційні угоди на безвалютній основі відрізняються тільки формами закріплення намірів сторін, порядком обліку та перевірки балансу взаємних товарних потоків.

Компенсаційні угоди на комерційній основі укладаються контрагентами аби уникнути валютних розрахунків. У такому разі експортер на кожну відвантажену партію товару оформляє рахунок-фактуру, яка зараховується на спеціальний кліринговий рахунок банку країни імпорту з метою проведення відповідних зустрічних поставок. Такі компенсаційні угоди здійснюються шляхом укладення контрактів купівлі-продажу або контрактів купівлі-продажу з доданням до них відповідних додаткових угод про проведення зустрічної закупівлі або авансових платежів. При

123

С. Терещенко Основи митного законодавства України

Гл. 5 Зовнішньоторговельні угоди

Комерційні операції

Ж* ІДЯИ|Л|ІІИІІ

основі

угод" лнннШ от Інші

Короткотермінові компенсаційні угоди!

перевищують вартість тюару

Угоди одноразової

Безпосередньої компенсації

Дошотермішіді угоди

Глобальні

Угоди про розподіл продукції

Базові

Угоди «розвиток-імпорт»

Нагідставі листів-

Протоколи

Довгострокової авансової закупівлі

Мал. 5.2. Класифікація угод зустрічної торгівлі за пропозиціями експертів ООН.

цьому фінансові розрахунки між контрагентами можуть здійснюватися шляхом переказу валюти або проведенням взаємозаліку. Реалізуються такі компенсаційні угоди через укладення відповідних короткотермінових компенсаційних угод, угод про зустрічну закупівлю або про проведення авансових платежів (середня колонка, мал. 5.2). Короткотермінові угоди можна поділити на угоди з частковою компенсацією, що передбачають розрахунки за частку вартості експортованого товару валютою, а залишок покриваеть-

124

І

ся зустрічною поставкою, та угоди з повною компенсацією,

які передбачають зустрічну поставку вартістю не менше експортної. Тристоронні угоди передбачають наявність посередника та проведення валютних розрахунків. Угоди зустрічної закупівлі — це комерційні угоди, що відрізняються наявністю декількох контрактів купівлі-продажу та валютними розрахунками за поставлені товари. Так паралельна угода передбачає наявність двох контрактів — на проведення експорту та зустрічної закупівлі. Водночас, джентльменська угода не вимагає наявності формалізованої угоди про проведення зустрічної закупівлі, але передбачає її здійснення. Угоди з передачею фінансових зобов'язань зумовлюють передачу експортером своїх зобов'язань про проведення зустрічної закупівлі третій стороні та звільняють його від отримання товарів за зустрічною поставкою.

Дострокова авансова закупівля полягає у тому, що експортер робить перший крок щодо закупівлі товару у імпортера на підставі контракту, який передбачає зобов'язання імпортера провести закупівлю еквівалентної за вартістю партії товару шляхом укладення відповідної угоди у майбутньому. Такі види угод розглядаються як форма кредитування імпортера експортером або здійснення авансової закупівлі.

Основою проведення взаєморозрахунків такої зустрічної торгівлі є наявність, щонайменше, двох контрактів купівлі-продажу укладених між тими самими контрагентами на здійснення зустрічного продажу товарів. Контракти передбачають здійснення валютних розрахунків або наявність третіх сторін-гарантів виконання зобов'язань за угодою.

Компенсаційні угоди на основі угод про виробниче співробітництво, свідчать, що постачання промислового обладнання буде здійснено проти зустрічної поставки товарів, вироблених на цьому промисловому обладнанні. Вони поділяються на довготермінові компенсаційні угоди зі зворотною закупівлею товарів, угоди про розподіл продукції та угоди розвиток-імпорт.

Перші забезпечують постачання обладнання на підставі довгострокових позик та кредитів, а оплатою виступають зустрічні компенсаційні поставки або зворотна закупівля кінцевої чи пов'язаної продукції. Угоди про розподіл продукції укладаються щодо будівництва промислових об'єктів «під ключ» і розрахунків за будівництво та обладнання

125

С. Терещенко Основи митного законодавства України______

шляхом зустрічної поставки певного відсотку готової продукції, виробленої на цьому промисловому обладнанні. Нарешті, угоди «розвиток-імпорт» передбачають співробітництво у будівництві підприємств на основі довгострокового кредитування та розрахунки шляхом зустрічних поставок кінцевої продукції побудованих підприємств.

Таким чином, компенсаційні угоди на основі угод про виробниче співробітництво передбачають постачання або будівництво промислових об'єктів на основі довгострокового кредитування та розрахунків за нього шляхом зустрічної поставки певного відсотка виробленого на цих об'єктах готового продукту.

5.3.2. Узагальнена класифікація угод зустрічної торгівлі

Існують також спроби класифікації угод зустрічної торгівлі [18,31,32], які обмежуються переліком таких угод та констатацією їхніх відмінностей. Першими у низці цих угод стоять угоди взаємної закупівлі, в разі укладення яких експортер-продавець укладає окрему угоду з покупцем та, водночас, продавець або інша особа — резидент країни продавця — укладає угоду на закупівлю товарів у країні покупця. Таким чином, укладаються дві угоди купі-влі-продажу. Одна — на проведення експорту, інша — на зустрічну закупівлю. При цьому, за наявності вартісної різниці в«на сплачується грошима, або здійснюється допоставка товару, вартість якого дорівнює вартісній різниці перших двох угод купівлі-продажу.

Бартерна угода безпідставно застосовується до усіх видів зустрічної торгівлі, хоча бартер означає, у першу чергу, товарообмін на основі однієї угоди, а угоди зустрічної торгівлі передбачають наявність не менше двох угод купівлі-продажу. В такім разі можлива реалізація бартерної угоди з балансом товарних поставок з обох сторін за вартістю або за кількістю товарів. За наявності вартісного дебалансу зустрічних поставок, можливо застосування між сторонами бартерної угоди грошових розрахунків.

Угоди про зворотну закупівлю укладаються щодо розробки корисних копалин, нафтовидобутку, виконання великих експортних контрактів. Як товари зустрічного постачання використовуються товари а побудованих під-

126

Гл. 5 Зовнішньоторговельні угоди

приємств. Угода про зворотну закупівлю може передбачати певні цінові знижки в разі експорту промислового обладнання, які надаються шляхом зменшення ціни на його амортизацію. За таких обставин термін дії угоди може бути тривалим.

Компенсаційні угоди зобов'язують експортера закупити в країні імпорту сировину, компоненти або напівфабрикати, що забезпечує одну сторону угоди з продажу високотех-нологічної продукції. У компенсаційній угоді може бути визначене зобов'язання експортера щодо будівництва промислового об'єкта, який вироблятиме відповідні компоненти та напівфабрикати.

У разі укладення угоди про зустрічну поставку товарів на не збалансовану за вартістю суму, сума дебалансу утворює так зване «неконвертоване сальдо», що, загалом означає борг однієї сторони угоди перед іншою. Водночас, угодою може бути визначено банківську установу, де має бути відкрито спеціальний рахунок, на який нараховуватимуться суми, утворені дебалавсом вартості взаємних поставок товарів.

Угоди з правом розпорядження товаром та угоди щодо передачі фінансових зобов'язань виникли у зв'язку з потребою збуту товарів, які надійшли або надійдуть за зустрічною закупівлею або бартером. Можливо, що товар має ринок збуту, але експортер не має відповідної інфраструктури для продажу. Тому товар, що знаходиться на шляху до експортера, може бути перепроданий. За такої ситуації укладаються угоди з правом розпорядження товаром. Відсутність ринку збуту в країні експортера та неможливість перерахування імпортером валюти за експортну партію товару (наприклад, у разі державної заборони проведення валютних розрахунків) змушує шукати третю сторону шляхом передачі фінансових зобов'язань від імпортера у третю країну, з якої перераховується валюта на користь імпортера.

Рамочні угоди передбачають чітке визначення обов'язків сторін, а повний перелік товарів має бути наведений у специфікації із зазначенням вартості. Крім того, угода має передбачити можливість передачі товарних або фінансових зобов'язань із зустрічної торгівлі третій стороні та не обмежувати вибір ринків збуту щодо товарів, які надійшли за зустрічною закупівлею. Рамочні угоди мають передбачати взаємопов'язаність договорів купівлі-продажу.

127

Мал. 5.З. Класифікація угод зустрічної торгівлі.

5 0-454

С. Терещенко Основи митного законодавства України_____

Окремо у [18] визначено як угоди зустрічної торгівлі угоди щодо викупу застарілої продукції, поставки на комплектацію та операції з давальницькою сировиною. Угода щодо викупу застарілої продукції полягає у тому, що за наявності пропозиції з боку експортера стосовно закупівлі обладнання або машин, імпортер може висунути зустрічну пропозицію. Угоду з купівлі нового обладнання буде укладено за умови викупу експортером у імпортера застарілого обладнання. Обов'язкові вимоги щодо укладення таких угод полягають у пропозиції викупу застарілого обладнання того ж типу, що пропонується експортером, а також у тому, що застаріле обладнання мусить бути в робочому експлуатаційному стані. Розробка пропозицій з продажу нового обладнання та такого, що вже було в експлуатації, ведеться одночасно з узгодженням його вартості. Укладаються дві окремі угоди купівлі-продажу на продаж нового і викуп застарілого обладнання або укладається одна угода, у якій погоджено та об'єднано вимоги експортера та імпортера.

Цей вид угоди породжений вимогами конкурентної боротьби за ринки збуту, коли експортер вимушений викуповувати застаріле обладнання аби тільки здійснити продаж. Імпортер робить «послугу» експортерові своєю згодою на купівлю запропонованого товару тільки за умови викупу застарілого, непотрібного у разі купівлі нового, обладнання.

Поставки иа комплектацію як вид угоди зустрічної торгівлі укладаються у тому разі, коли контрагент угоди замовляє виготовлення складного обладнання у іноземного виконавця за умови, що виконавець купує визначені комплектуючі вироби для замовленого обладнання (наприклад, двигуни для суден, електронне обладнання, технологічні лінії і т. ін.). Мотивація такої угоди може полягати у потребі зменшення валютних платежів за замовлене обладнання та забезпеченні його експлуатації вітчизняними працівниками у країні замовника без проведення додаткового навчання.

Віднесення операцій з давальницькою сировиною, на думку автора цих рядків, до угод зустрічної торгівлі проблематичне, оскільки замовник — особа, яка замовляє переробку сировини, — є власником сировини і те, що за її переробку можливі розрахунки готовою продукцією з давальницької сировини або тільки сировиною [18], не дає беззастережних підстав щодо віднесення угод цього виду до угод зустрічної

128

Гл. 5 Зовнішньоторговельні угоди

торгівлі. Така впевненість базується на тому, що можливі розрахунки за переробку сировини у грошовій формі дають підстави розглядати цю угоду як надання переробником послуг з виготовлення готової продукції.

У зв'язку з викладеним, доцільно класифікувати угоди з переробки давальницької сировини окремо від угод зустрічної торгівлі.

Класифікацію угод зустрічної торгівлі представлено на малюнку 5.3.

Таким чином, розглянуті у цьому розділі угоди зустрічної торгівлі мають відрізнятися самою процедурою укладення договору та предметом угоди. Вони передбачають наявність двох взаємопов'язаних угод купівлі-продажу та, за певних умов, можливість передачі товарних або фінансових зобов'язань третій стороні. Така схема не поширюється на бартерні операції.

Угоди зустрічної торгівлі

Компенсаційні

Взаємної закупівлі

З правом

розпорядження

товаром

Бартерні

Про зворотню закупівлю

З переуступкою фінансових зобов'язань

Рамочні

Викуп застарілої продукції

Поставки иа комплектацію

129

С. Терещенко Основи митного законодавства України______

< пред след >
вернуться к содержанию
вернуться к списку источников

перейти на главную страницу



Релевантная научная информация

5.3. Угоди зустрічної торгівлі




  1. Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл. — К.: AT «Август», 2001. — 422 с. - Таможенное право
  2. 5.3. Угоди зустрічної торгівлі - Таможенное право
  3. 5.7. Угоди про переуступлення боргу - Таможенное право
  4. Методичні рекомендації до курсу «Основи митного законодавства» - Таможенное право
  5. Розділ 9. Зовнішньоекономічна діяльність - Международное право, европейское право
  6. Передмова - Таможенное право
  7. 4.4. Класифікація засобів ; нетарифного регулювання - Таможенное право
  8. 5.2. Угоди купівлі-продажу - Таможенное право
  9. 5.6. Угоди про переробку давальницької сировини - Таможенное право
  10. Глава 9 Вимоги українського законодавства щодо змісту зовнішньоторговельних (контрактів) - Таможенное право
  11. 9.1. Визначення характеру угоди. Основні види зовнішньоторговельних договорів (контрактів) - Таможенное право
  12. 9.3. Особливості бартерних (товарообмінних) контрактів - Таможенное право
  13. Розділ 2. Джерела міжнародного приватного права - Международное право, европейское право
  14. Розділ 5. Правовий статус фізичних осіб у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
  15. Розділ 6. Юридичні особи у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
  16. Розділ 7. Держава як суб´єкт міжнародного приватного права - Международное право, европейское право
  17. Розділ 8. Право власності - Международное право, европейское право
  18. Розділ 10. Міжнародні перевезення - Международное право, европейское право
  19. Адвокатура України - Адвокатское право
  20. 2.2. Адміністративно-правові норми - Административное право