Індиченко С.П., Гопанчук B.C., Дзера О.В., Савченко Л.А. Сімейне право: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1997. — 272 с.
§ 2. Порядок передачі дітей на усиновлення
Оскільки усиновлення переслідує за мету охорону інтересів дітей, воно знаходиться під контролем держави. Для усиновлення недостатньо одного лише бажання усиновителів та здійснення фактичної турботи про дітей. Необхідно, щоб усиновлення було юридичне оформлене, тобто було винесене рішення суду про усиновлення.

Порядок передачі дітей на усиновлення визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 p. № 775 «Порядок передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам, і здійснення контролю за умовами проживання у сім'ях усиновителів».

'

Усиновлення здійснюється виключно в інтересах дитини і в тих випадках, коли єдиний або обидва батьки дитини померли, невідомі, позбавлені батьківських прав, визнані в судовому порядку недієздатними, безвісно відсутніми чи оголошені померлими, дали згоду на усиновлення в пись-

'Газета "Урядовий кур'єр".

№ 137-138. 25 липня 1996. С.8-9. 172

мовій формі, понад шість місяців не проживають разом з дитиною без поважних причин та не беруть участі в її вихованні і утриманні, не виявляють шодо дитини батьківської уваги та турботи.

Якшо діти підкинуті (залишені), то вони можуть бути передані на усиновлення в разі наявності відповідного акта, складеного органами внутрішніх справ у встановленому порядку.

Усиновлювати дозволяється будь-яких дітей, але якщо дитина хвора, то вона може бути усиновлена лише тоді, коли за характером захворювання вона не потребує постійного (довічного) перебування і лікування в спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах.

Усиновителем може бути кожний повнолітній дієздатний гоомадянин. Але між усиновителем і усиновленим повинна бути різниця у віці не менше 15 років. За наявності поважних причин цю різницю може бути скорочено під час розгляду заяви про усиновлення. Якщо дитину усиновлюють родичі, то різниця у віці між усиновителями і усиновленими до уваги не береться.'

Законодавство встановлює перелік тих осіб, які не можуть бути усиновителями: це особи, які позбавлені батьківських прав; які подали завідомо неправдиві документи щодо усиновлення; які бажають оформити усиновлення з метою отримання матеріальної та іншої вигоди; які були усиновителями і з їх вини усиновлення було скасовано або визнано недійсним; які перебувають на обліку у психоневрологічних та наркологічних диспансерах або лікуються у зазначених установах; які на час усиновлення не мають постійного заробітку або інших встановлених законом видів доходу.

Певні особи мають переважне право на усиновлення щодо однієї й тієї самої дитини. Це переважне право надається:

родичам; громадянам України; особам, в сім'ях яких проживає дитина, яка усиновлюється; особам, які усиновлюють двох або більше дітей (сестер, братів), не розриваючи родинних зв'язків.

Постанова Кабінету Міністрів від 20 липня 1996. Пункт. 10.

173

Ведення справ з питань усиновлення дітей здійснюється відділами освіти районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях, місцевих чи районних у містах виконавчими комітетами.

Особи, яким стало відомо про дітей, які залишилися без піклування батьків, зобов'язані негайно повідомити про це органи опіки і піклування за місцем перебування цих дітей. Останні зобов'язані негайно провести обстеження і у разі встановлення факту відсутності піклування батьків, забезпечити тимчасове влаштування цієї дитини до вирішення питання про призначення опікуна чи піклувальника.

Керівники закладів, у яких перебувають, утримуються або виховуються діти, зобов'язані в тижневий термін з дня, коли їм стало відомо, що дитина залишилась без піклування батьків, повідомити про це відділи і управління районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських чи районних у містах Рад, на які безпосередньо покладається ведення справ по опіці та піклуванню. Якщо ця дитина не усиновлена, не влаштована на виховання в сім'ю громадян України, щодо неї не були встановлені опіка і піклування за місцем її проживання протягом одного місяця, то копія анкети цієї дитини органами опіки і піклування передається відповідно Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, Управлінню освіти обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, що ведуть облік дітей, які можуть бути усиновлені.

Порядок усиновлення дітей, які є громадянами України, іноземними громадянами висвітлено в розділі 12 § 3.

< пред след >
вернуться к содержанию
вернуться к списку источников

перейти на главную страницу



Релевантная научная информация

§ 2. Порядок передачі дітей на усиновлення




  1. § 2. Порядок передачі дітей на усиновлення - Семейное право
  2. Індиченко С.П., Гопанчук B.C., Дзера О.В., Савченко Л.А. Сімейне право: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1997. — 272 с. - Семейное право
  3. Розділ 11. Шлюбно-сімейні відносини - Международное право, европейское право
  4. Розділ 4. Проблеми застосування іноземного права (тлумачення, кваліфікація, застереження) - Международное право, европейское право
  5. § 3. Порядок усиновлення дітей, які є громадянами України і проживають в Україні або за межами України, іноземними громадянами - Семейное право
  6. ЛІТЕРАТУРА - Юридические документы
  7. § 1. Суть і значення окремого провадження - Гражданский процесс
  8. § 2. Структура та повноваження нотаріальних органів - Правоохранительные органы
  9. Особливості усиновлення дітей іноземними громадянами. - Семейное право
  10. М. Й. Штефан Цивільний процес, 1997 - Гражданский процесс
  11. Опорний конспект з курсу “СІМЕЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ” - Семейное право
  12. Розділ 12. Спадкові відносини - Международное право, европейское право
  13. 5.2. Склад адміністративного правопорушення - Административное право
  14. 5.3. Адміністративна відповідальність - Административное право
  15. § 1. Поняття сімейного права - Правовая деонтология
  16. § 1. Перші декрети Радянської влади та перший Сімейний кодекс РРФСР з питань сім´ї та шлюбу, і їх значення - Семейное право
  17. § 4. Сімейний кодекс України 1926 року - Семейное право
  18. § 6. Основи законодавства СРСР і союзних республік про шлюб і сім´ю та Кодекс про шлюб і сім´ю України - Семейное право
  19. § 1. Особисті немайнові права подружжя - Семейное право
  20. § 7. Порядок визначення прізвища, імені, по батькові та громадянства дітей - Семейное право
Другие источники научной литературы направления

Семейное право