О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1995. — 416 с.
§6. Зміст угоди
Зміст угоди визначається змістом волі сторін, а останній має відповідати змістові норм права. Інакше кажучи, у будь-якому випадку, коли воля сторін в угоді не збігається із змістом правових норм, є підстави говорити про те, що дана угода суперечить вимогам права, а отже, є протизаконною.

В окремих випадках, прямо зазначених у законі, недодержання вимог правових норм не є підставою для визнання угоди недійсною. Так, при продажу частки у спільній власності сторонній особі з порушенням прав привілейної купівлі інший учасник спільної власності протягом трьох місяців може звернутися до суду з позовом про перевід на нього прав і обов'язків покупця (ч.З ст.114 ЦК України, п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 28 квітня 1978 р.). Уданому випадку співвласник вправі у межах встановленого законом строку вимагати переведення на нього прав і обов'язків покупця по укладеній угоді.

У цьому розумінні угода, укладена громадянином з приводу відчуження будинку, який є спільним подружнім майном, без угоди іншого подружжя, тобто з порушенням вимог ст.

23 КлШС України, є протизаконною. Відсутність згоди одного із подружжя на відчуження іншому спільного подружнього

126

майна може бути підставою для визнання недійсною угоди, коли судом встановлено, и'о сторони (сторона) в угоді діяли недобросовісно.' Протизаконною є і угода, за якою громадянин відчужує землю, що надана йому в довічне успадковуване володіння. В обох зазначених випадках воля учасників угоди суперечить вимогам відповідних нормативних актів. Обидві угоди є недійсними, але правові наслідки їхньої недійсності — різні. У першому випадку вчинення угоди призводить до порушення прав окремих осіб (одного з подружжя). Така угода за ст.48 ЦК України визнається недійсною, а сторони поновлюються у попередньому стані. У другому випадку вчинення угоди зв'язане з порушенням інтересів суспільства в цілому. Законодавець враховує можливість укладення таких угод, виділяє їх в окрему групу протизаконних угод і передбачає особливі наслідки їхньої недійсності (ст.49 ЦК України). Для них є характерними такі ознаки:

А. Вчинення їх об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. Зрозуміло, що недотримання правової норми при укладенні угоди ще не означає порушення інтересів держави і суспільства. У даному випадку йдеться про недотримання нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи нашої держави і суспільства.

Б. Така угода характеризується суб'єктивним наміром сторін порушити закон. Вона укладається з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Для недійсності цих угод необхідно встановити вину сторін (або принаймні однієї) у формі умислу.

У випадку виконання угоди сторонами на прибуток держави стягується все одержане ними за угодою, тобто має місце безоплатне примусове (проти волі учасників) вилучення майна у власність держави.

Можливі ситуації, коли при наявності умислу сторін угода не виконана або виконана однією стороною чи при умислі однієї із сторін виконана повністю або частково. В усіх зазначених випадках було б несправедливим застосування вилучення майна у власність держави у повному обсязі. У зв'язку

'Постанова Пленуму Верховного Суду УРСР від 28 квітня 1978 р. «Про судоеу практику в справах про визнання угод недійсними» (п.16)/ /Постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних та кримінальних справах.—К., 1993.—С.254.

127

з цим законодавець передбачає різні правові наслідки недійсності протизаконної угоди залежно від наявності чи відсутності вини (умислу) сторін і від того, ким і в якій мірі виконано угоду:

А. При наявності умислу сторін угода не виконана. Вона визнається недійсною без застосування цивільно-правових санкцій.

Б. При наявності умислу сторін угода виконана однією стороною. З другої сторони стягується на користь держави все одержане нею і все, що вона зобов'язана виконати на користь першої сторони.

В. При наявності умислу однієї із сторін все одержане нею за угодою повертається другій стороні, а одержане останньою або те, що вона повинна виконати на користь свого контрагента, стягується на користь держави.

Інакше кажучи, сторона, яка діяла ненавмисно, поновлюється у попередньому стані. А до сторони, яка діяла навмисно, застосовується така санкція, як вилучення майна на користь держави.

У судово-арбітражній практиці виникло питання про те, як бути у випадках, коли угода, укладена з порушенням форми, передбаченої законом, одночасно суперечить інтересам держави і суспільства («складна недійсність»). З цього приводу в юридичній літературі висловлено слушну думку, що при умислі обох сторін все одержане ними за угодою підлягає стягненню у доход держави.

Майнові санкції, передбачені ст.49 ЦК України, завжди застосовуються до угод за участю організацій і громадян.

Судова практика поширює ст.49 ЦК України, зокрема, на угоди, спрямовані на використання колективної або державної власності з корисливою метою або використання майна, що перебуває в їхній власності чи користуванні на шкоду інтересам суспільства, на відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановлених правил предметів, вилучених з обороту або обмежених в обороті.

Пленум Верховного суду УРСР у постанові №3 від 28 квітня 1978 р. звертав увагу судів на необхідність при застосуванні ст.49 ЦК України зазначати у рішенні, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.

Укладання угод, що не випливають із статутної діяльності юридичної особи, є порушення її спеціальної правоздатності.

128

Такі угоди в літературі називаються позастатутними і не охороняються законом. ЦК України (ст.50) вважає недійсною угоду, укладену юридичною особою всупереч встановленим цілям її діяльності. При цьому судова практика виходить з того, що позастатутна угода є недійсною незалежно від наявності і форми вини її учасників. Наслідки недійсності по-застатутної угоди різні. Якщо її укладено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, до сторони, яка діяла навмисно, застосовуються суворі санкції, передбачені ст.49 ЦК України. При відсутності умислу застосовуються загальні наслідки недійсності угод, передбачені ст.48 ЦК України. Зазначені наслідки визнання угоди недійсною застосовуються і у разі, коли стороною в угоді є громадянин.

< пред след >
вернуться к содержанию
вернуться к списку источников

перейти на главную страницу



Релевантная научная информация

§6. Зміст угоди




  1. О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1995. — 416 с. - Гражданское право
  2. Розділ 13. Трудові відносини - Международное право, европейское право
  3. 9.6. Особливості змісту деяких видів посередницьких угод - Таможенное право
  4. §3. Умови дійсності угод - Гражданское право
  5. §6. Зміст угоди - Гражданское право
  6. § 3. Зміст і тлумачення договору - Гражданское право
  7. § 2. Умови дійсності угод - Гражданское право
  8. § 5. Докази і доказування в цивільному процесі іноземних держав - Гражданский процесс
  9. Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл. — К.: AT «Август», 2001. — 422 с. - Таможенное право
  10. Вінник О. М. Господарське право: Курс лекцій.- К.: Атіка, 2004.- 624 с - Хозяйственное право
  11. О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1997. — 480 с. - Гражданское право
  12. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. 1. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. — Харків: Право, 2000. — 368 с. - Гражданское право
  13. § 7. Система трудового права України - Трудовое право
  14. § 1. Поняття основних принципів трудового права України - Трудовое право
  15. § 4. Зміст принципів трудового права - Трудовое право
  16. § 7. Диференціація трудового законодавства України - Трудовое право
  17. § 1. Історія виникнення колективних договорів і етапи їх розвитку в Україні - Трудовое право
  18. § 4. Поняття колективних угод та їх види - Трудовое право
  19. § 5. Колективні переговори по укладенню колективного договору - Трудовое право
  20. § 6. Порядок укладення колективного договору і його зміст - Трудовое право
Другие источники научной литературы направления

Гражданское право




1. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник. 1994
2. Е.А. Суханов. Гражданское право. В 2-х томах. Том 2. Учебник. 1994
3. А.А. Пушкин В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др. Гражданское право Украины: Учебник для вузов системы МВД Украины: В 2-х частях. Часть I. 1996
4. О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1997
5. Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. 2000